Шановні гості сайту! До вашої уваги надаємо роботи переможців конкурсу дитячої творчості в рамках Всеукраїнської акції "Охорона праці очима дітей" на Миколаївщині

23 Декабря, 2010 adminПереглядів: 3226

Твір - роздум

Покликання

13 років... Прекрасна пора дитинства... Пора великих відкриттів самого себе і прикрих невдач... І ти неначе стоїш між дитинством і непізнаним дорослим світом. Вже не дитина і ще не доросла людина. Мій вік пов'язаний із першими міркуваннями про життя: що зі мною діється, чому саме так я вчинив? Сьогодні життя для мене відкривається чистим білим аркушем. Що саме я напишу на ньому? Який слід залишу? Що знаю про себе і про світ? Варто вибирати чи ні?

Визначитися з майбутнім мені допоміг випускник нашої школи, курсант Академії МНС . Саме від нього я дізнався про нелегкі будні рятувальників, про їх небезпечну роботу. І раптом піймав себе на думці - почесна професія рятувати людей. Благородна, для справжніх чоловіків, гідна поваги. Бо людське життя - найдорожче у цьому світі.І виникає почуття гордості за тих людей, які можуть все життя присвятити служінню іншим.

Рятувальник... Завжди йде попереду. Йому важко, він перший: і страшно, і солодко, і боляче, і захоплююче. Нелегко це - бачити людський біль, страждання, але як інакше? Рятувальники сильні, сміливі, відповідальні, благородні. І де б не сталося лихо з людиною, чи то на будівництві, чи у транспорті, чи у полі, чи у шахті - першими прийдуть на допомогу рятувальники. І від почуття виконаного обов'язку захоплює хвиля радості, гордості.

Я зрозумів, що насолоду в житті отримуєш не тільки тоді, коли щось роблять для тебе, а тоді, коли ти приносиш радість для оточуючих. Великий гріх робить людина, яка марнує своє життя на пусті розваги, честолюбство, кар'єризм, яка нікому не приносить ніякої користі. На мою думку, людина повинна залишати по собі хороші справи, якусь позитивну енергію, щоб цей світ ставав світлішим, теплішим, затишнішим. І для цього не обов'язково бути геніальним актором чи письменником, відомим художником чи моделлю, потрібно бути людиною. А покликання людини -бути потрібним , прийти на допомогу, бути рятувальником людських життів... Нині життя приносить жахливі факти: на Миколаївщині маленька дівчинка потрапила під потяг; дитячі пустощі з вогнем ледь не знищили житловий будинок у м. Вознесенську; у Кривому Озері стала жахлива пожежа , яка обірвала життя трирічної дівчинки, яка не змогла вибратися з пекла. Статистика про загибель маленьких громадян просто волає, а причина -безвідповідальність, безграмотність дорослих та невиконання правил безпечної поведінки дітьми. І відчуваю докори совісті, що я зараз невзмозі допомогти, але я зрозумів, що для справжнього рятувальника не досить тільки фізичної загартованості, а слід оволодівати якісними знаннями. Отож, навчаюся охоче, як кажуть, із вогником.

Сьогодні я відкрив для себе таємницю щастя: воно в мені, у моєму виборі. Варто чи ні?... Варто!

Грабовський Ростислав 7.10.1998

с. Мічуріне Первомайського району Миколаївської області

Чаусівський навчально виховний комплекс №1

Мати - Грабовська Марічка Леонідівна - різноробоча ВАТ "Підгур'ївський"

Батько - Грабовський Олег Федорович - охоронець ВАТ "Підгур'ївський"

Казка про Золоті правила

За високими горами, за незнаними краями стояло невеличке містечко Хатнє. Славилося воно своїми робітниками. Кращих будівельників, ніж тут годі було й шукати! Жили у цьому містечку два друга - Трудівник і Гвинт. Парубки були хоч куди! Все дитинство разом біля батьків крутилися. Вчилися премудростям робочої професії.

Попросять їх, бува, пічку покласти - будь ласка! Дім побудувати - без проблем! Любили городяни хлопців за їх старанність та охайність у роботі.

Питав якось хлопців старий Бригадир:

- Що Вам допомагає у роботі? Ніби й працюєте як усі, й інструментами тими самими користуєтеся, а жодного разу ніякої біди з вами не трапилося?

Ніхто і не здогадувався, що знають хлопці Золоті правила. Саме завдяки цьому секрету у них так добре все виходить.

А жив у тих краях чаклун Лиходій. Дізнався він про хлопців та їх секрет. Вирішив юнаків зі світу зжити, а Золотими правилами самостійно керувати.

Скоро казка кажеться, та не скоро діло робиться. Постукав якось у двері дому Трудівника малий хлопчина. Сором'язливо почав проситися до господаря в учні. Трудівник сам любив працювати, а коли дітлашня просила чогось навчити ніколи не відмовляв. От і зараз не зміг сказати "ні" парубок. Навчав учня старанно і сумлінно, а сам і не підозрював, що біда живе у його домі.

Як закінчилося навчання Чаклуна (малим хлопчиною і був злий Чаклун Лиходій) Трудівник вирішив довірити йому свій секрет - Золоті правила. Що тут почалося! Хлопчина почав голосно реготати і перетворився на Лиходія. Вихопив у Трудівника скриньку із Золотими правилами та й полетів геть.

З того часу невдачі почали переслідувати Трудівника. То забуде на будівництво каску вдягнути - цеглина на голову впаде, візьме до рук пилку -пальці вріже, з електрозварювальним апаратом працює - іскри очі попечуть. Біда та й годі! Бідолаха не знає, що й робити. Бригадир та друзі дивуються, а

Трудівник мовчить і тяжко зітхає. Гвинт довго дивився на все що відбувається з другом і думає:

- Що це з друзякою моїм ? Треба рятувати товариша!

Здогадався він, що rope-учень біди наробив. Став Гвинт розпитувати Трудівника. Той розповів і про чарівника, і про викрадені Золоті правила.

- От що я тобі скажу, друже, - випалив Гвинт. - Посидь вдома, доки я не повернуся. Я допоможу тобі і поверну Золоті правила.

Чи довго він ішов, чи ні, ніхто не знає. Втомився, під тінистим деревом вирішив перепочити. Раптом відчув юнак, що поряд хтось є. Відкрив очі -стара бабця.

- Доброго дня, бабусю!

- Здрастуй, хлопче! Чула я, що гарний ти будівник. Допоможи мені дах полагодити, бо тече, як дощі йдуть.

- Тільки й біди! - ласкаво посміхнувшись, сказав Гвинт. - Показуйте, де ваша хатинка!

Оглянувши дах, хлопчина заходився лагодити його. Старанно і з душею виконував Гвинт свою роботу, і не здогадувався, що то не просто бабуся, а Берегиня.

- Приймайте роботу! - весело вигукнув парубок.

- Навіть краща стала, ніж була! Дякую тобі юначе! Бачу поспішаєш ти дуже? - сказала Берегиня.

- Так, другові треба допомогти.

- Знаю, знаю. Лиходій - дуже злий чаклун. Та можна його побороти -відремонтувавши його замок. Дам я тобі у поміч чарівні предмети : каску -вона буде відбивати усе, що падатиме згори , як м'ячики; страхувальний канат-допоможе не впасти з даху, окуляри - захистять твої очі від іскор, коли зварювати щось будеш. І пам'ятай про Золоті правила безпеки.

Подякував Гвинт за подарунки і рушив далі. Іде, іде. Аж раптом бачить, стоїть перед ним і дім - не дім, і замок - не замок. Дивне щось, трикутне. Вікна, двері перекошені. Доторкнувся Гвинт до дверей - вони і впали

Пройшов юнак усередину. Тихо навколо. Раптом з'явився перед хлопцем Чаклун. В'ється, іскри очима креше, зубами скрегоче.

- Що, за друговим скарбом прийшов? Чи просто у гості завітав? - заревів Лиходій.

- І тобі доброго дня ! Дивлюся я на твій дім і думаю, що не гоже такому великому чаклунові гостей у розваллі приймати. Мабуть, вже час ремонт у твоїй оселі зробити. Як ти гадаєш? - хитро підморгнувши промовив гість.

Як побачив Чаклун інструменти, закалаталося його чорне серце. Відчув, що смерть його вже близько. - Не смій нічого тут чіпати! Інакше загинеш! - намагався налякати Гвинта Лиходій. .

Та було вже пізно. Хлопчина дістав чарівні предмети, подаровані Берегинею, заходився ремонтувати будівлю. А Лиходій лютує: цеглу та каміння кидає, з висоти зіштовхує, іскрами очі сліпить. А Гвинт ніби й не помічає всього цього. Працю та й працює.

Ось замок стоїть прегарний! З останнім забитим цвяхом зник злий чаклун.

А Гвинт відшукав скриньку із Золотими правилами, і щасливий повернувся до друга. Зрадів Трудівник товаришеві, тішиться, що Гвинт живий додому повернувся, дякує за допомогу. Несподівано з'явилася Берегиня.

- Молодці, хлопці! Ви довели, що ваша дружба сильніша за всі негаразди! Тут Трудівник звернувся до чарівниці:

- А давайте зробимо так, щоб з жодним робітником у світі ніколи не траплялося біди під час роботи.

- Гаразд! Сказала Берегиня, і, взявши Золоті правила у руки, перетворила їх на золотий попіл, який розвіяла по всьому світу.

З того часу кожен робітник у будь - якому куточку світу може користується Золотими правилами техніки безпеки.

Прізвище, повне ім 'я та дата народження автора: Фреюк Дмитро, 09.10.2000р.

Місце проживання(повна адреса), телефон: м. Миколаїв, вул. Лісова, 5 кв.25

тел. 42 - 83 - 31.

Сфера діяльності батьків : Мати - вчитель, батько - інженер радіолокації та навігації.

Назва навчального закладу: Миколаївська загальноосвітня школа

І - III ступенів № 24

_____________________________________________________________________________________________________

ПАМ'ЯТАЙ

Життя людини -то святе,

Що треба зберігати.

І хоч воно таке мале -

Його потрібно шанувати.

Коли потрапиш у біду,

Не панікуй, зберися.

І номер служби набери,

До лиха більшого не доведи.

Запам'ятай, на все життя:

Електрика дає нам здобуття.

Приносить лихо теж вона,

Хто правила безпеки забува!

Вітри для нас - це зазвичай,

Звичайне явище в природі.

А сильний вітер - помічай,

Нещастя він несе народу.

На перервах люблять всі

Весело пограти,

По пригати, побігати,

Ще й пострибати.

Та розваги часто ці

Бувають небезпечні.

Коли хтось когось штовхнув,

Чи стілець не обминув.

Друже! Пам'ятай завжди:

Що життя потрібно берегти!

Зможеш це зробити ти,

Якщо будеш правила безпеки ЗНАТИ!

Грабовський В'ячеслав 7.10.1998

с. Мічуріне Первомайського району Миколаївської області

Чаусівський навчально-виховний комплекс №1.

мати - Грабовська Марічка Леонідівна - різноробоча ВАТ "Підгур'ївський",

батько - Грабовський Олег Федорович - охоронець ВАТ "Підгу'ївський".

_____________________________________________________________________________________________________
Подбай про свою безпеку

Кожен знає, як доречно

Почуватися безпечно,

Але пильність не втрачай -

Небезпеку помічай.

Як комфортно жити в домі,

Коли справне все у ньому:

І електрика, і газ,

Водогін, тепло...

Та враз

Може затишна будівля

Від підлоги до покрівлі

Для дорослого й дитя

Стать загрозою життя.

Причини ситуації -

Збій експлуатації.

Іскрить розетка, витік газу,

Коротке замикання - й зразу

Вся наша електро - і тепломережа

Стає, безсумнівно, причиною пожежі.

Оголений провід, обігрівач,

Зіпсовані праска і чайник, хоч плач,

Згадаємо все це пізніше ми з сумом,

Якщо не уникнемо ураження струмом.

А яку у собі небезпеку таїть

Балон, що на кухні із газом стоїть!

А якщо вийде з ладу каналізація -

Токсинів підвищиться враз концентрація.

Недбалість - всіх бід основна є причина.

Про це пам'ятай, будь ти хлоп чи дівчина.

Справними приладами лиш користуйся,

Дотримуйся правил і не лінуйся.

Пам'ятай, що є у хаті

Побутові хімікати.

Це - отрута своєрідна.

Стережись, бо будеш бідний.

Легкозаймисті або й вибухові

Речовини бувають у кожному домі.

Обережно поводься ти максимально,

Бо наслідки можуть бути нереальні.

Небезпеку навчися передбачати

І, по можливості, ще й уникати.

А якщо вже і трапилась раптом біда,

Щоб паніки в тебе не було й сліда.

Дій рішуче, самостійно,

Допомогу зви мобільно:

Рятувальні служби в нас

Ждуть дзвінків у повсякчас.

Тож на морі і на суші,

В дощ і сніг, мороз і спеку

Ти ніколи не порушуй

Правил техніки безпеки.

А поради всі уваж

И пам'ятай про інструктаж,

Бо здоров'я, як той птах, -

Все твоє в твоїх руках.

ПІБ учня: Болехівська Валентина Олегівна

Дата народження: 14.02.1999 р.

Місце проживання: 55270, Миколаївська обл.,

Романова Балка, вул. Степова, буд. №7.

Контактний телефон: (05161)61-287

Сфера діяльності батьків:

Батько -Болехівський Олег

Романович, учитель Романовобалківської ЗОНІ І-ІП ст.

Мати - Болехівська Олена Павлівна, продавець ПП "Злагода".

ЗОШІ - III ступенів Первомайського району Миколаївської області.

В рубрике: Новини

Вы можете следить за комментариями к этой записи поRSS